Перспективи розвитку біоенергетики в Україні

19.01.2015 829 0
Перспективи розвитку біоенергетики в Україні

Наша держава має всі необхідні ресурси для успішного заміщення російського газу альтернативним паливом. Про це йдеться у аналітичній доповіді, яку підготували провідні українські фахівці з біоенергетики Георгій Гелетуха та Тетяна Желєзна.

Європейський досвід свідчить: енергія, вироблена з біомаси та інших відновлювальних джерел, відіграє все більш провідну роль у загальному енергетичному балансі. Згідно з даними фахівців Біоенергетичної асоціації України, в ЄС частка відновлюваних джерел  вже сьогодні становить 15%. При цьому саме  біомаса складає  62% загального внеску відновлювальних джерел енергії. А в європейських країнах з найбільш високорозвиненим агропромисловим комплексом, таких, як Угорщина, Польща, Фінляндія, країни Балтії, за рахунок великого об’єму біоенергетичної сировини, виробництво енергії з біомаси сягає 95%.  Враховуючи потенційні можливості України щодо кількості сировини для виготовлення біомаси,  наша держава має усі шанси обійняти лідируючі позиції в галузі біоенергетики. 
 
За даними дослідження енергетичного  балансу України, підготовленим Держстатом,  за 2013 рік частка відновлювальних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні досягла 3,45%, у тому числі біомаса - 2,2%, що становить 63% від усіх відновлювальних джерел енергії. Це свідчить про те, що порівняно з 2012 роком спостерігається помітний ріст внеску біомаси до загального постачання первинної енергії - на 23%. При цьому на 2015 рік Біоенергетична асоціація України прогнозує ще більше зростання  цих показників у зв'язку з гострою необхідністю заміщення російського газу альтернативними видами палива. Як відомо, Національним планом дій з відновлюваної енергетики встановлено загальну мету з розвитку цього сектора в Україні до 2020 року: внесок ВДЕ до валового кінцевого енергоспоживання повинен досягти 11% відповідно до зобов'язань України як члена Енергетичного співтовариства.
 
Фахівці з біоенергетики зазначають, що для виконання поставленої цілі в Україні є достатній потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії - більше 27 млн тонн умовного палива на рік. Основні її складові - первинні відходи сільського господарства. Але наразі на енергетичні потреби в Україні використовується лише 10% загального потенціалу біомаси - 2,7 млн т умовного палива на рік. Головним чином це деревна біомаса (86% від загального обсягу використання біомаси) та лушпиння соняшника ( 8%). Найменш активно застосовуються рослинні відходи - 94 тис т соломи на рік, що становить менше 1% економічного потенціалу соломи в Україні.
 
Українська влада намагається приймати всі необхідні заходи для розвитку біоенергетики. Протягом 2014 року було прийнято низку урядових постанов, спрямованих на стимулювання заміщення природного газу альтернативними видами енергії. Втім, незважаючи на деякий прогрес у розвитку біоенергетичних технологій, залишається низка бар'єрів, які створюють різноманітні перешкоди.
 
Згідно з думкою Георгія Гелетухи та Тетяни Желєзної, є необхідність термінового внесення змін до закону «Про теплопостачання», які б давали пріоритетний доступ об'єктам альтернативної теплової генерації до теплових мереж. Той факт, що  виробникам теплової енергії з альтернативних видів не надається безперешкодний доступ до теплових мереж, суттєво звужує їхні можливості. Зрозуміло, що місцеві теплокомуненерго не зацікавлені в підключенні об'єктів альтернативної теплової генерації і чинять перешкоди у видачі технічних умов на підключення.
 
В якості ще одного бар'єру для розвитку біоенергетики фахівці називають проблему спрощення  процедури ліцензування виробництва альтернативних видів енергії. Також існує прогалина у діючому законодавстві,  згідно з якою більшість енергетичних культур досі не віднесені до сільськогосподарських. Тому  їх вирощування на землях сільськогосподарського призначення неможливе.  А існуюча процедура включення до реєстру агрокультур є довгою - випробування тривають три роки. Таким чином, необхідно внести  належні корективи до відповідних нормативних актів.
 
І це не єдині законодавчі проблеми, які створюють додаткові перешкоди для розвитку біоенергетики. Фахівці вважають, що потрібно врегулювати питання заготівлі деревного палива приватними компаніями, які мають відповідну техніку, в лісах державної форми власності. Разом з тим існує ціла низка обмежень для приватних компаній з цього виду діяльності. Окрім того, недосконалим є законодавство щодо «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з біомаси та біогазу. Наприклад, за думкою фахівців в галузі біоенергетики, коефіцієнти «зеленого» тарифу є заниженими.
 
Прийнятий урядом план дій з ВДЕ до 2020 року ставить завдання перед сектором біоенергетики додатково замістити 5,27 млрд куб м на рік природного газу твердим біопаливом і досягти загального заміщення 7,2 млрд куб м на рік у 2020 році. Це потребуватиме значного нарощування використання теплогенеруючого обладнання на біомасі: з 3 650 МВт у 2013 році до 15 750 МВт у 2020 році. Фактично збільшення потужностей - у 4,3 рази.
 
Досягнення таких цілей неможливе без швидкого нарощування енергетичного споживання аграрних відходів та біопалива з енергетичних плантацій. Таким чином, у поточному році необхідно вирішити усі проблемні моменти , що заважають розвитку біоенергетичної галузі в Україні. Тому що це є стратегічне питання, вирішення якого безпосередньо впливає на забезпечення енергонезалежності нашої держави.
 
Джерело Ecotown